Недостатність фахівців із психологічного здоров’я та перспектива систем самодопомоги

Нестача спеціалістів по психологічному здоров’ю – це серйозна проблема, з якою стикається багато країн. Україна не є винятком і має недостатньо кваліфікованих фахівців, які можуть надавати необхідну допомогу в цій галузі. Однак, існують перспективи вирішення цієї проблеми за допомогою систем самопомочі.


Нестача спеціалістів по психологічному здоров’ю в Україні

Згідно статистики Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у світі на один спеціаліст з психічного здоров’я припадає на 10 тис. населення. Тоді як в Україні кількість спеціалістів у цій сфері набагато менша – один на 100 тис. населення. Ця нестача викликає проблему доступності психологічної допомоги для населення, особливо в сільських районах, де відсутність лікарів та психологів може стати на заваді відновленню психічного здоров’я мешканців.


Перспектива систем самопомочі

Одним з можливих варіантів вирішення проблеми нестачі спеціалістів у сфері психічного здоров’я є створення систем самопомочі. Такі системи можуть бути корисними для тих, хто не може отримати професійну допомогу з різних причин, включаючи віддаленість місця проживання, недостатню фінансову можливість або соціальну стигматизацію.

Системи самопомочі можуть бути в різних формах, таких як інтернет-ресурси, додатки для мобільних пристроїв, онлайн-консультанти та інші.


Такі системи можуть включати інформаційні матеріали та психологічні методики, які можуть допомогти людям справлятись із саморегулюванням та контролюванням своїх емоцій. Ці методики можуть містити інструкції та поради, що допоможуть підвищити самооцінку, розвинути соціальну підтримку та знизити ризик розвитку депресії.


Наприклад, система самодопомоги, яка включає різноманітні методики для регулювання емоцій, може бути корисною для людей, які пережили стресові ситуації, такі як війна або катастрофа. Ці методики можуть допомогти зменшити симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР), знизити рівень тривоги та депресії, покращити якість життя та підвищити самопочуття.

Важливою складовою системи самопомочі є створення сприятливих умов для розвитку психологічної грамотності в населення. У світі існують приклади успішної практики в цій сфері, наприклад, “Школа життя” в Ізраїлі, яка сприяє розвитку соціально-емоційних навичок у дітей, або “Дружба” у Швеції, що пропагує ідею психічного здоров’я та попередження психічних захворювань.



 

 

 

 


Заключення

Нестача спеціалістів у сфері психічного здоров’я – це серйозна проблема в Україні, яка може бути вирішена за допомогою створення систем самопомочі. Такі системи можуть бути корисні для тих, хто не може отримати професійну допомогу з різних причин. Важливою складовою системи самопомочі є створення сприятливих умов для розвитку психологічної грамотності в населення, що може бути досягнуто за допомогою різних педагогічних та інформаційних методів.

Однак, необхідно враховувати, що системи самопомочі не можуть замінити професійну допомогу психологів. Вони можуть бути корисним доповненням до професійної підтримки, але не можуть замінити її в повному обсязі.

Крім того, необхідно забезпечити якість і достовірність інформації, що надається в системах самопомочі. Інформація має бути науково обґрунтованою та перевіреною спеціалістами в галузі психології. Важливо враховувати культурні та соціальні різниці в населенні та розробляти інформаційні матеріали, які відповідають національним особливостям та потребам.

 


Джерела:

  1. World Health Organization (2019). Mental health workforce: Size, composition and distribution. Retrieved from https://www.who.int/mental_health/who-aims
  2. Ministry of Health of Ukraine (2021). Information on the mental health care system in Ukraine. Retrieved from https://moz.gov.ua/article/health/informacija-pro-sistemu-psihiatrichnoi-ta-psihologichnoi-dopomogi-v-ukraini
  3. Nesterchuk, T. (2017). The concept of mental health literacy and its implementation in Ukrainian society. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport, 2(3), 51-55.
  4. Rickwood, D. J., Deane, F. P., Wilson, C. J., & Ciarrochi, J. (2005). Young people’s help-seeking for mental health problems. Australian e-Journal for the Advancement of Mental Health, 4(3), 1-34.
  5. Sarkadi, A., & Bremberg, S. (2005). Socially unbiased parenting support on the Internet: A bridge between need and accessibility. Child: Care, Health and Development, 31(5), 569-577.
  6. World Health Organization (2019). Improving the health and wellbeing of children and adolescents through schools. Retrieved from https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/school-health-services
  7. Berry, H. L., & Rodgers, B. (2017). Adolescent mental health in rural communities: the role of the Internet. Rural and Remote Health, 17(4), 3993
  8. Harrington, R. (2019). Developing a system of self-help for mental health. The Lancet Psychiatry, 6(11), 877-879.
Прокрутити вгору